О, здрасьте, ребятки! Вот я, самый настоящий гопарь, пришел рассказать вам лютый рассказ, как я закладки купил и в школе веселился. Понимаете, дело было так. Утро началось как всегда, встал я с трудом, вроде и голову не болело, но под покрывалом все еще хотелось спать. Рядом с кроватью видел мобилу и подумал: "Дай-ка я позвоню своему приятелю Сереге, спросить, что у него интересного есть". Он всегда в курсе всех дел, знает, откуда закладки качественные достать.
Я снял трубку и услышал хриплый голос Сереги, который радостно приветствовал меня. Вопрос о закладках заставил его ухмыльнуться. "Да я знаю, где их взять, - сказал он, - только ты обещай, что будет халява". Я, конечно, пообещал, ведь кто может отказать такому приятелю. "Давай встретимся возле стадиона, - сказал Серега, - у меня есть товар на все случаи жизни".
Итак, вот я стою возле стадиона, смотрю по сторонам и жду Серегу. Наконец, он прибегает, в руках пакетик с магическим содержимым - амфетамином. Не могу сказать, что я его люблю, но иногда надо развеяться, особенно перед уроками в школе. Полицейские, или как мы их называем пэпсами, конечно, бродят по улицам, но мы умудряемся ширяться без их ведома.
Получив свой кусочек радости, я направился в школу. Уроки предстояли как всегда скучные, но теперь я был готов к ним. Первый звонок прозвенел, и я вместе с остальными гопниками перебрался на последний ряд, чтобы никто не заметил, что я подзарядился перед уроком. Дурь начала действовать, и я почувствовал, как она зашла и начала меня бахать.
Учитель по истории разгорячился, рассказывая о чем-то неважном и неинтересном. Но мне было все равно, я сидел и мечтал о том, чтобы уроки закончились поскорее, чтобы я мог уйти и халейско провести свое время. Затем начался урок математики, который меня вообще не интересовал. Я смотрел в окно и кумарил от этой скучной дурочки, пытаясь убежать от унылой реальности.
Но вдруг в класс ворвался злой учитель физкультуры, видимо, что-то услышал про наши подвиги. Он долго ругал нас, но все его слова казались мне непонятными и далекими. Я просто улыбался, ведь он ничего не мог понять. Наши подседельники тоже смеялись и только раздражали его еще больше. Бедняга попытался нас усмирить, но тщетно. Мы были слишком подзаряжены, чтобы его слушать.
В конце урока учитель физкультуры потерял терпение и вызвал директора. Я улыбался, понимая, что он ничего не сможет сделать. Но директор пришел и стал меня ругать, говоря, что я должен заниматься учебой, а не тратить свое время на всякую чепуху. Я просто смотрел на него, и все его слова смешались в кашу. Мне было все равно, я был счастлив от своей дурочки.
Итак, день подошел к концу, и я отправился домой. Но перед тем, как я ушел, я решил поделиться своим великим открытием с ребятами из школы. Мне было все равно, что они думают обо мне, я просто хотел поделиться своей радостью. Я собрал всех вместе и рассказал им о своих приключениях с закладками.
| Сашка говорит: | Да уж, дети, это было нечто! Никогда еще я не чувствовал себя так счастливым и свободным. Это был настоящий праздник для моей души. Жизнь казалась такой прекрасной и интересной. Я был настолько погружен в свое счастье, что забыл о всех проблемах и заботах. Мы веселились, смеялись и просто наслаждались моментом. |
Все были в шоке, но один за другим они начали признаваться, что они тоже хотят попробовать закладки. Я улыбнулся, видя, что я подсадил их на эту хорошую дурь. Мы собрали деньги и, несмотря на то, что они были необходимы для других нужд, мы решили их потратить на радость. Кто-то пошел к Сереге, кто-то нашел других поставщиков, но результат был один - все были счастливы и подзаряжены.
Теперь мы веселимся не только в школе, но и на улицах нашего города. Мы стали настоящими гопниками, но гопниками с улыбками на лицах. Нам все равно, что думают другие о нас, мы просто наслаждаемся жизнью. Мы знаем, что это все может закончиться плохо, но пока что мы плывем по течению и радуемся каждому дню. Но если вы все-таки решитесь попробовать, помните, что все должно быть с мерой. Не забывайте о своей безопасности и здоровье. Удачи вам, ребята, не забывайте наслаждаться жизнью, но не забывайте о реальности.
Пока, гопники!
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?